За правління колишньої канцлерки Ангели Меркель Німеччина була однією із країн, яка, імовірно, допомогла країні-агресору Росії підготуватися до повномасштабної війни проти України. Статтю про це 10 жовтня опублікувало німецьке видання Spiegel.
У публікації йдеться про співпрацю німецького оборонного концерну Rheinmetall із російською армією за часів Меркель, зокрема після війни РФ проти Грузії 2008 року. Тоді Кремль мав нагальну потребу оновити свою армію, звернувся до Німеччини по допомогу й дістав її, зазначили журналісти.
2011 року за підтримки уряду Меркель Rheinmetall підписав контракт із російським міноборони, який передбачав будівництво сучасного бойового навчального центру в Муліно (РФ), вартістю до €1 млрд. Там щороку мало тренуватися до 30 тис. російських солдатів із використанням німецьких технологій, лазерних систем і програмного забезпечення.
До того, компанія Rheinmetall, яка зараз є однією з головних на ринку озброєнь, майже не співпрацювала з РФ. Як розповіли в концерні, німецький уряд тиснув на завод, наполягаючи на укладанні угоди з Москвою, і обіцяв швидко видати всі потрібні дозволи на експорт.
Міністр оборони Томас де Мезьєр заявляв, що нібито сумнівався в цій угоді, однак прямо говорив про зацікавленість у "сильній та сучасній російській армії", пише ЗМІ. За його даними, "проєкт, безперечно, насамперед просував бундесвер", аргументуючи це тим, що військова співпраця створює довіру, "яка забезпечує мир". У навчальному центрі бойової підготовки мали також здобувати досвід німецькі солдати й експерти Rheinmetall, дізнаючись у такий спосіб реальний стан російських збройних сил. Німецькі військові могли керуватися думкою, що "слабкості розкривають лише тим, кому довіряють", зазначив Spiegel.
У Німеччині також розглядали спільні навчання, обмін офіцерами й навіть спільну модернізацію російської техніки. Одним із російських генералів, які курирували цей проєкт, був Валерій Герасимов. Згодом його призначили на посаду заступника міністра оборони РФ і начальника Генштабу, під його керівництвом почалося повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року.
Після анексії Криму 2014 року співпрацю з Росією Німеччина формально зупинила. Але до того моменту російська армія вже встигла дістати доступ до німецьких технологій і навчань, указують автори статті. За їхньою інформацією, Rheinmetall навіть подавав до суду, щоб одержати компенсацію, стверджуючи, що техніка для Росії вже готова і лежить на складах у Німеччині.
2021 року центр у Муліно все ж запрацював, але без участі Німеччини, хоча і за зразком німецької моделі. Там відбувалися і масштабні російсько-білоруські навчання "Захід 2021", які стали підготовкою до повномасштабного вторгнення в Україну.
У лютому 2024 року тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц разом із міністром оборони Борисом Пісторіусом дали старт будівництву нового заводу з виробництва боєприпасів у Нижній Саксонії. Новий цех мав постачати гранати для бундесверу, а також для української армії. Генеральному директору Rheinmetall Арміну Паппергеру призначили охорону через "полювання" на нього і планування його вбивства з боку російських структур.
Місце, де раніше приймали російських військових, зараз стає майданчиком для виробництва боєприпасів на користь оборони Європи й України. "Як змінилися часи", – підсумували у Spiegel.
Меркель була федеральною канцлеркою Німеччини із 2005-го до 2021 року – довше від усіх глав уряду ФРН.
Після початку російської агресії 2014 року Меркель відіграла головну роль у дипломатичних зусиллях, зокрема в Мінському процесі. Вона підтримувала санкції проти РФ і надавала політичну й економічну підтримку Україні. На той час чинна канцлерка дотримувалася політики діалогу з РФ, але після анексії Криму й війни на Донбасі зайняла жорсткішу позицію.
Навколо Меркель розгорівся скандал після інтерв'ю угорському онлайн-виданню Partizan 3 жовтня, у якому вона заявила, що Польща і країни Балтіїпобічно винні в повномасштабному вторгненні в Українуна початку 2022 року. За словами Меркель, 2021 року ці країни північного сходу Європи нібито заблокували запропонований нею формат діалогу між Європейським союзом і РФ щодо війни в Україні. Це призвело до погіршення відносин між ЄС і Москвою й у підсумку спровокувало війну, сказала ексканцлерка.
Інтерв'ю ексканцлерки викликало хвилю критики, зокрема серед польських,естонських,литовськихілатвійськихполітиків.Водночас журналісти DW, які прослухали повне інтерв'ю Меркель, зазначили, що загалом у ньому вона не сказала нічого нового, говорила про силу дипломатії й те, що в підході до РФ потрібно застосовувати не тільки силове стримування. Також Меркель кілька разів поклала відповідальність за війну на Росію, написала DW.
Інформує gordonua.com