Наскільки зросла загроза для тилових міст і як їй протидіяти . Росія рекордно наростила удари КАБами по Україні

08:44, 9 вересня
Суспільство

У серпні 2026 року російські окупаційні війська застосували на території України рекордну кількість керованих авіаційних бомб (КАБ) – 8 766. Це викликало цілу низку запитань щодо того, наскільки зросли загрози від цього засобу терору для українських міст і чого очікувати в майбутньому.

Перш за все я б хотів звернути увагу на застосування КАБ по Одесі та Одеській області. Якщо раніше ми могли спостерігати поодинокі запуски, які не завжди досягали цілі, то саме наприкінці літа 2026 року ці удари стали не тільки системними, а й досить результативними – КАБи долітали до берегової лінії.

У далекому, здавалося б, 2024 році в статті на OBOZ.UA "Ворожа армія зробила ставку на КАБи для ударів і по тиловій Україні: що змінилося і як боротися із загрозою" я зазначав таке:

"Сьогодні ми з вами обговорюємо можливість нанесення ударів за допомогою КАБ углиб території України на 80 км, а через півроку ця характеристика в міру вдосконалення УМПК вже зможе перевищувати 100 км. Але якщо російським окупантам вдасться інтегрувати в авіаційну бомбу, окрім УМПК, ще й реактивний розгінний блок, то дальність ураження може сягнути 150 км і більше, а це вже зона ураження Дніпра, Одеси, Полтави..."

Саме це й сталося.

Практично всі наявні на сьогодні у РОВ авіаційні бомби з адаптованими до них універсальними модулями планерування та корекції польоту отримали реактивні прискорювачі, що значно збільшило дальність польоту. І, отже, зросли загрози тим містам, де раніше про КАБи навіть не чули.

Номенклатура КАБ

Перш за все, хотілося б нагадати, що таке КАБ. Це звичайна авіаційна бомба вільного падіння, на яку встановлюється так званий універсальний модуль планерування та корекції (УМПК), які останнім часом значно еволюціонували як за якістю, так і за тактикою застосування.

Отже, КАБ це насамперед авіаційна бомба, а її аеродинамічні характеристики щодо дальності польоту – це вже властивості, що надаються їй УМПК.

Тому слід розуміти, які бомби є в розпорядженні російської армії та які їхні ударні властивості. Практично всі базові авіаційні бомби РОВ – це осколково-фугасні:

ОФАБ-250 з масою вибухової речовини 95 кг для тактичного характеру, точкових ударів з обмеженим руйнівним ефектом;

ОФАБ-500 з масою вибухової речовини близько 240 кг, руйнівний ефект здатний знести три залізобетонні поверхи або п’ятиповерхову цегляну будівлю;

ОФАБ-1 500 з масою вибухової речовини в середньому 650 кг може не тільки здійснити глибоке проникнення на кілька поверхів, а й пробивати укріплені об’єкти бункерного типу;

ОФАБ-3 000 з масою вибухової речовини в середньому 1 300 кг найпотужніша бомба з тих, на які вдалося встановити УМПК, але з обмеженою через вагу дальністю польоту та дуже низьким показником планерування.

Через обмежену дальність польоту на первинних УМПК російські окупанти могли вражати ОФАБ-250 лише на відстань до 30 км, що не давало їм можливості уникнути загрози ударів ППО. І оперування проводилися на мінімальних висотах уздовж лінії бойового зіткнення – без розширення ударів навіть на ближню тилову зону.

Удосконалення УМПК призвело до того, що ОФАБ-250/500 до кінця 2023 – початку 2024 р. вже долали 50-60 км і навіть досягали цілей на відстані 70 км при скиданні на висотах 13 км і швидкостях носія до 1 000 км/год.

КАБ з літака

Паралельно РОВ розвивали технологію інтеграції в класичні ОФАБ з УМПК реактивних прискорювачів для збільшення дальності польоту. Про небезпеку таких експериментів я казав у листопаді-грудні 2024 року, а вже в березні 2025 року Росія почала експериментально застосовувати перші УМПК-ПД на ОФАБ-500 з реактивним прискорювачем, які дають змогу долати відстань у 70 км.

Протягом 2025 року неодноразово підтверджувалося, що РОВ почали застосовувати свої КАБ у модифікаціях на 250 і 500 кг на відстані понад 70 і до 100 км. Що стосується модифікацій до 1 500 і 3 000, то створити надійний УМПК з реактивним прискоренням для них досі не вдалося, але це може бути тимчасовим явищем.

Також Росія значно масштабувала виробництво авіаційних бомб. Наприклад, у жовтні 2025 року оприлюднювалися цифри щомісячного виробництва КАБ у межах 3 500 – 4 000 авіаційних бомб вільного падіння, модифікацій ОФАБ-250/500/1500/3000, а також їхніх варіацій – РБК, ОДАБ, БЕТАБ тощо.

Тобто збільшення виробництва за рік склало плюс 100%, що може свідчити про явний акцент РОВ на цю компоненту терору в ближній та середній тиловій зоні.

Протидія КАБ

Боротися з КАБ можна цілою низкою методів, і ми розглянемо деякі з них. Звісно, досягти ефективності, як при перехопленні класичних ракет і дронів-камікадзе, у цьому випадку складніше, але не абсолютно неможливо. Хоча тут є своя специфіка.

Насамперед КАБ можуть придушуватися потужними комплексами радіоелектронної боротьби (РЕБ), здатними відрізати GPS/ГЛОНАСС наведення, що значно знижує точність ураження цілі або і зовсім примушує бомбу неконтрольовано впасти, часом навіть без подальшої детонації. Але мінус такого методу – бомба все одно десь має впасти і або вибухнути, або створювати ризики подальшої детонації, доки її не знешкодять.

Також існує висока ймовірність перехоплення великих КАБ масою 1 500 та 3 000 кг сучасними засобами ППО, такими як NASAMS або IRIS-T. Але саме такі КАБ якраз не залетають у зону активного застосування вищезгаданих комплексів. У ній часто застосовуються ОФАБ-250/500, які цим ЗРК складно зафіксувати, супроводжувати та збивати.

З іншого боку, за умови щільного зенітного вогню ОФАБ-250/500 можна збивати за допомогою ЗСУ "Шилка", "Тунгуска", "Gepard" та "Skynex" на фінальній стадії польоту, у безпосередній близькості від комплексів.

Зокрема, ЗСУ "Gepard" має ефективну дальність перехоплення цілі типу КАБ 250/500 від 1,5 до 2 км, а "Skynex" – 3,5-4 км.

Але в разі зенітного придушення КАБ необхідний досить щільний вогонь, і ризик детонації бомби в зоні оперування самої установки є надзвичайно великим.

Якщо розглядати ймовірність прикриття від КАБ, наприклад, Одеси, то для закриття такої площі необхідно щонайменше 25 ЗСУ "Gepard" або щонайменше 12 "Skynex".

Але найдієвішим методом захисту від КАБ є знищення їхніх носіїв, насамперед фронтових бомбардувальників Су-34. Їх у льотному, боєздатному стані у ПКС РФ трохи більше сотні, а виробляються вони в кількості ескадрильї на рік, приблизно по одному літаку на місяць.

Найбільш надійне перехоплення цих засобів у майбутньому – застосування Україною винищувачів Gripen, оснащених ракетами METEOR, за підтримки літаків ДРЛВ Saab-340. Однак поставок цих винищувачів слід очікувати не раніше кінця 2026 року, а тому абсолютно ефективного вирішення проблеми КАБ у України немає.

Висновки

Кориговані авіаційні бомби дуже швидко привернули увагу командування РОВ завдяки можливості здійснювати терор і вплив (з мінімальними ризиками для авіації) у режимі килимових бомбардувань. Вийшовши з ситуації, коли ПКС РФ не могли завдавати таких ударів бомбами, що вільно падають, було знайдено спосіб розвинути можливості засобів ураження за рахунок кустарних УМПК. Подальша модернізація цих модулів призвела до того, що у РОВ з’явився руйнівний інструмент ближнього та середнього радіусу дії.

У міру того, як російські окупанти вдосконалювали свої знаряддя терору та масштабували їхнє виробництво, в Україні за роки наростаючої загрози КАБ так і не створили власного, виключно ефективного засобу протидії та продовжують очікувати поставок нових типів винищувальної авіації від партнерів.

А якби цих поставок не було? Або підемо трохи далі: а якщо РОВ не зупиняться у вдосконаленні своїх КАБ і на той момент, коли ми отримаємо Gripen із ракетами METEOR, отримані засоби вже будуть неактуальними?

Питання риторичні.

Інформує war.obozrevatel.com