Чому обладнання Siemens і Fanuc досі постачається в рф . Верстати для «Іскандерів»

Ворог усі ці роки веде запеклу боротьбу за доступ до високотехнологічного обладнання. Попри всі спроби налагодити власне виробництво, Росія залишається критично залежною від західних верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК). Обладнання використовується для виготовлення з металу деталей складних форм. На відміну від людини, такий верстат здатний працювати цілодобово, а головне — надзвичайно швидко й точно, із похибкою до мікрометрів.

У сучасних умовах без верстатів із ЧПК неможливе виробництво ракет, систем протиповітряної оборони та іншої високоточної техніки, де помилка може призвести до фатальних наслідків. Тож недивно, що основними користувачами цього обладнання в Росії є військові підприємства та заводи. А оскільки такі системи надзвичайно складні у виробництві, до повномасштабного вторгнення РФ імпортувала майже всі верстати із ЧПК із-за кордону.

2017 рік: ряди імпортних японських верстатів Okuma на заводі «Калашников».

 2017 рік: ряди імпортних японських верстатів Okuma на заводі «Калашников». War & Sanctions

Світовими центрами верстатобудівної промисловості на сьогодні вважаються Німеччина та Японія. Саме тут розробляється найголовніша частина верстата — система ЧПК, програмний «мозок», який керує надточними рухами машини. Виробництво систем складне і високотехнологічне, тому практично всі країни світу використовують розробки кількох основних компаній. Серед них — німецький концерн Siemens та японський холдинг Fanuc.

2022 року західні виробники продукції подвійного призначення, зокрема й металообробного обладнання, масово заявили про вихід із російського ринку. Втім, попри беззаперечну важливість такого кроку, цього виявилося зовсім недостатньо для повної зупинки російського військово-промислового комплексу. Верстати із західними системами ЧПК розробки Fanuc і Siemens продовжують масово з’являтися на російських підприємствах і профільних виставках 2025 і 2026 років. Партнери аналітичного центру StateWatch отримали унікальні документи, що розкривають шлях західної продукції до російських систем озброєння, і пояснюють, чому в розробників німецьких та японських систем ЧПК спливає час на реакцію.

Кінцева зупинка — російські військові заводи

Попри заборону на експорт металообробного обладнання до Росії, нічого не заважає західним виробникам постачати свою продукцію до інших країн. Експортер має переконатися, що замовник не використовуватиме техніки у військових цілях, проте якщо обладнання імпортують, наприклад, цивільні китайські виробники з «хорошою» репутацією, то постачання вважатиметься цілком легальним. Потрапивши на таке підприємство, німецька чи японська система числового програмного керування інтегрується в місцеву заготовку, після чого готовий продукт починає вважатися китайським і відправляється у вільне плавання міжнародним ринком.

Оскільки Китай так і не підтримав санкцій проти Росії, західні системи всередині китайського продукту нерідко опиняються на якомусь із російських підприємств. Проте відмовлятися від експорту систем ЧПК до Китаю великі виробники на кшталт Siemens і Fanuc не поспішають, адже КНР є одним із найбільших ринків верстатів у світі, і тисячі китайських компаній офіційно купують ці системи для свого обладнання.

Квітень 2026 року: представники компанії Fanuc на промисловій виставці верстатів з ЧПК у Шанхаї.

У Росії на такі «легальні» верстати радо чекає ціла мережа профільних дистриб’юторів, які мають широку клієнтську базу з військових підприємств і заводів. Одним із найуспішніших є ООО «Промойл», яке навіть не приховує своїх військових партнерів і перелічує їх просто в комерційних пропозиціях за 2025 рік: тут можна побачити «Ростех», «Концерн «Калашников», «Уралвагонзавод» та інші підприємства російського ВПК.

У Росії на такі «легальні» верстати радо чекає ціла мережа профільних дистриб’юторів, які мають широку клієнтську базу з військових підприємств і заводів. Одним із найуспішніших є ООО «Промойл», яке навіть не приховує своїх військових партнерів і перелічує їх просто в комерційних пропозиціях за 2025 рік: тут можна побачити «Ростех», «Концерн «Калашников», «Уралвагонзавод» та інші підприємства російського ВПК.

Підприємства російського ВПК серед клієнтів ООО «Промойл»

Сам дистриб’ютор при цьому потрапив під американські санкції ще на початку 2023 року, але постачання до РФ на цьому не зупинилися, адже обладнані системами Siemens і Fanuc верстати для «Промойла» виробляють китайські заводи. Ба більше, 2023 року компанія, попри санкції, отримала рекордний чистий прибуток, що злетів у шість разів та досягнув 2 млрд руб.

На своєму вебсайті та в каталозі товарів за лютий 2025 року компанія називає своїх двох основних виробників — це компанії Solex та Stanza. Попри це, англомовному Інтернету нічого не відомо про обох виробників — не вдається знайти ані сайти, ані відгуки з іноземних підприємств. Згадки про Solex та Stanza присутні лише на російських ресурсах, хоча дистриб’ютор заявляє, що верстати походять із Китаю й Тайваню. То хто ж насправді виробляє обладнання для «Промойла»?

«Китайські виробники» верстатів SOLEX і STANZA на сайті ООО «Промойл»

Заплутати сліди: складні мережі постачань

Весна 2024 року. ООО «Промойл» святкує 25-річчя компанії і на честь красивої дати випускає 14 ексклюзивних інтерв’ю з клієнтами із різних міст Росії, в яких представники заводів розказують про свої підприємства і хизуються новим обладнання. На більшості машин загадкові логотипи SOLEX і STANZA.

«Наше підприємство засноване 2023 року, — розповідає директор російського ООО «СПК «Вектор», яке виробляє деталі для автомобільної техніки. — У нас з’явилося замовлення на кілька виробів для вантажної промисловості, у даному випадку для «КамАЗу» (виробник шасі для ОТРК «Искандер» і військових вантажівок). Через пів року пішли нові обсяги замовлень, і підключився «Урал» (автомобільний завод, під санкціями США та Японії)».

За спиною в директора стоїть верстат SOLEX NL201E, який підозріло нагадує машину ідентичної моделі від китайського виробника NEWAY. Також на сусідніх кадрах чітко видно панель керування, де проглядається жовтий логотип японської Fanuc, який неможливо сплутати з будь-яким іншим навіть здалеку.

Верстат SOLEX NL201E (ООО «Промойл») VS верстат NEWAY NL201E (Китай)

Наша гіпотеза підтверджується у наступному ж інтерв’ю. Тепер екскурсію підприємством проводить технічний директор ООО «РНК Инжиниринг». На офіційному вебсайті компанія ділиться видами своєї діяльності, зокрема, виробництвом інструменту для бронетехніки, планерів, крил і лопатей літальних апаратів, а також досвідом виконання замовлень для авіабудівної, ракетно-космічної та суднобудівної галузей.

Імовірно, верстати від «Промойла» встановлювали на підприємстві поспіхом, адже на більшість верстатів забули, чи то пак, не додумалися наклеїти логотипи видуманих брендів. Ситуацію на місці вирішили дуже просто — завісили логотипи оригінальних виробників листками паперу або просто розмили їх на монтажі відео. Втім, приховати правду не вдалося — аналітики StateWatch ідентифікували за брендом SOLEX уже згаданого виробника з Китаю NEWAY, а за логотипом STANZA — тайванський завод AKIRA SEIKI і китайський бренд TAIKAN (Shenzhen Create Century Machinery).

Верстат SOLEX VM740SA (ООО «Промойл») VS верстат NEWAY VM-740SA (Китай)

Версат STANZA V4.5 SRT (ООО «Промойл») VS верстат AKIRA SEIKI V4.5 SRT (Тайвань)

Верстат STANZA L-45HP (ООО «Промойл») VS верстат TAIKAN L-45HP (Китай)

Трохи згодом до редакції потрапив повний каталог верстатів ООО «Промойл» станом на лютий 2025 року. Виявляється, на кадрах інтерв’ю зафіксовано лише частину від загального асортименту, а реальний список продукції так званих SOLEX і STANZA налічує десятки й сотні моделей. Усі ціни — в юанях. Майже в усьому обладнанні встановлено системи Fanuc та Siemens.

скриншот

скриншот

Каталог верстатів Solex і Stanza від ООО «Промойл» за 2025 рік

Примітно, що українське ГУР уже знаходило обладнання AKIRA SEIKI на російських заводах із виробництва артилерії, балістичних ракет і двигунів для КАБів. А Сполучене Королівство звертало увагу на підозрілі постачання від NEWAY і разом з Україною навіть запровадило санкції щодо її китайської філії. Попри це, жодне з трьох ідентифікованих виробництв досі не перебуває під обмеженнями США або ЄС, а отже, західні виробники систем ЧПК без перешкод можуть ділитися з ними цінними технологіями.

Щоб з’ясувати всі обставини, аналітики StateWatch надіслали запити до всіх трьох китайських виробників, а також безпосередньо до компаній Fanuc і Siemens. У відповіді на запит Siemens AG заявила, що не постачала до Росії жодних товарів, на які накладено санкції, і не має прямих комерційних відносин із китайським виробником верстатів TAIKAN. Компанія зазначила, що проводить навчальні семінари в Туреччині, Китаї та Східній Європі з метою мінімізувати ризик порушення санкцій.

«Якщо ми отримаємо будь-які ознаки обходу санкцій, то негайно проведемо розслідування та залучимо необхідні та відповідні органи», — заявили в Siemens. Разом із тим компанія визнала, що «певні товари можуть потрапляти до Росії без відома та згоди виробника».

У Fanuc нам відповіли, що холдинг попереджає всіх своїх клієнтів про заборону постачати системи ЧПК до Росії та вимагає від них подання відповідного письмового зобов’язання. Компанія наголосила, що слідкує за міжнародними санкційними списками і готова переривати співпрацю з партнерами, які постачають заборонену продукцію до Росії. Однак відповідати на запитання щодо співпраці з NEWAY та AKIRA SEIKI у Fanuc відмовилися, аргументувавши це порушенням комерційної таємниці та можливим конфліктом інтересів.

Виробники верстатів TAIKAN, AKIRA SEIKI та NEWAY на наші запити не відповіли.

Часу обмаль: російські копії західних систем

Втім, російське «імпортозаміщення» не обмежується лише готовою продукцією. Ворог не чекає, поки Siemens та Fanuc придумають рішення для обмеження роботи своїх систем на військових підприємствах, а вкладає ресурси у нарощування власного промислового потенціалу. Отримані редакцією документи свідчать про те, що підприємства концерну «Алмаз-Антей» (виробник систем ППО) активно розробляють запчастини для обслуговування західних верстатів, які вже стоять на російських військових заводах, і, зокрема, планують заміщувати й самі системи ЧПК (див. документ 1).

Про спроби впровадження російських систем ЧПК у західні верстати заявляє й ООО «Ульяновский станкостроительный завод» (УСЗ) — колишнє підприємство німецько-японського холдингу DMG Mori в місті Ульяновск, яке після початку повномасштабного вторгнення перейшло під контроль «Росимущества» і відновило роботу на російський військово-промисловий комплекс.

У травні 2026 року УСЗ представив копії західних верстатів СТХ 510 та DMC 1035 на виставці «Металлообработка-2026». На фото 7 обладнання помітно маркування російської системи ЧПК IntNC PRO, розробку якої веде компанія ООО «ИНЭЛСИ», а серійне виробництво — підприємство АО «Купол-ПРО» все того ж концерну «Алмаз-Антей» (див. документ 2).

Попри це, російські виробники чомусь досі надають перевагу японському Fanuc.

«Ми зупинилися на Fanuc, тому що фахівців більше і навчити наявних працівників працювати з нею простіше», — зізнається в інтерв’ю для «Промойла» один із клієнтів. «Ні, складнощів не виникає, це звичайний Fanuc, усе звично», — додає представник іншої компанії. «[Хочеться побажати ООО «Промойл»] розвитку, зростання та адаптації до нових реалій: тому що сьогодні ми ходимо в масках, завтра ми під санкціями… щоб жодні зовнішні чинники не позначалися на вашому розвитку, і ви йшли вперед до своєї мети — і нам, звичайно ж, допомагали!» — радісно підсумовує директор третього підприємства.

Міжнародні санкції — ефективний інструмент впливу на російських виробників. Однак в умовах постачань із Китаю вплинути на величезну мережу постачань забороненої продукції можуть лише самі виробники систем ЧПК.

Інформує zn.ua